Ботоферми: сутність, цілі, правові аспекти та ризики
Зміст
1. Визначення та характеристики ботоферми
Ботоферма – це організована структура (компанія або група осіб), що масово створює мережу фальшивих облікових записів (так званих «ботів») у соціальних мережах, месенджерах чи на інших онлайн-платформах та керує ними для масового поширення інформації від імені вигаданих персон. Фактично за багатьма такими акаунтами можуть стояти спеціально найняті оператори або автоматизовані програми. Вони одночасно публікують тисячі коментарів, дописів чи реакцій, імітуючи активність реальних користувачів. Головна ознака ботоферми – координоване масове поширення контенту, що створює ілюзію широкої суспільної думки або підтримки. Як відзначають експерти, люди, читаючи соцмережі, можуть помилково сприймати, що «більшість так думає», хоча насправді ця більшість може бути повністю механізованою – тобто складатися з фейкових «неживих» акаунтів.
Приклади застосування: Ботоферми діють у різних сферах. Зокрема, вони відомі у політичному середовищі (такі структури ще називають «фабриками тролів») – для масового коментування та створення потрібного інформаційного фону навколо виборів, законопроєктів чи державних рішень. Приміром, журналісти виявляли діяльність кремлівських ботоферм під час виборів до Конгресу США, які працювали на підтримку окремих кандидатів з метою вплинути на зовнішню політику (зменшити підтримку України)gwaramedia.com. Інший прояв – комерційні ботоферми: вони накручують підписників і вподобання брендів, продуктів чи публічних осіб для штучного підвищення популярності. Такі боти можуть залишати позитивні відгуки про певний товар або, навпаки, масово писати негативні коментарі про конкурента, формуючи оманливе враження серед аудиторії. Отже, ключова характеристика ботоферми – це масштабність та скоординованість фейкової активності, що має на меті маніпулювати громадською думкою або показниками популярності.
2. Основні цілі та призначення ботоферм
Ботоферми створюються під конкретні цілі, які визначає їх замовник (організація або особа). Найпоширеніші напрями використання бот-мереж такі:
Політичний вплив і пропаганда. Ботоферми часто є інструментом інформаційних воєн та політичних кампаній. З їх допомогою штучно підсилюють певні політичні наративи, поширюють пропагандистські меседжі або дискредитують опонентів. Наприклад, в Україні кіберфахівці неодноразово фіксували ботоферми, що діяли в інтересах спецслужб РФ: вони масово розганяли панічні чутки, сіяли недовіру до влади та дискредитували українських військових. Мета таких дій – послабити суспільну стійкість, вплинути на електоральні настрої чи навіть підірвати національну безпеку, створюючи вигідний агресору інформаційний фон.
Рекламне просування та комерція. У бізнес-секторі ботоферми використовують для накрутки показників у соцмережах та на веб-сайтах. Штучно збільшуючи кількість підписників, лайків, переглядів і позитивних відгуків, недобросовісні компанії намагаються підвищити видимість бренду і довіру споживачів. Такий тіньовий SMM може охоплювати різні платформи: від Facebook, Instagram чи TikTok (підняття рейтингу сторінки, залучення фоловерів) до YouTube або Twitch (накрутка переглядів стрімів і відео для збільшення рекламних доходів). Клікові ферми (різновид ботоферм) генерують фіктивні переходи на рекламні банери та посилання: у PPC-рекламі частка шахрайських бот-кліків інколи сягає до 60%, що завдає збитків рекламодавцям. Таким чином, основна мета комерційних ботів – отримання фінансової вигоди через маніпуляцію метриками інтернет-трафіку.
Маніпуляція репутацією і громадською думкою. Ботоферми використовують для масових інформаційних вкидів та кампаній очорнення. Наприклад, вони можуть масово публікувати негативні коментарі про певну особу, компанію чи продукт (так звані атаки на репутацію) або, навпаки, створювати видимість широкої підтримки шляхом схвальних дописів. Зазвичай такі бот-атаки супроводжуються дезінформацією, адже їх головна мета – виконати завдання свого куратора, часто шляхом обману. За даними дослідників, політики та бізнесмени належать до основних замовників подібних «послуг», оскільки боти можуть знищувати репутацію опонентів або захищати власні інтереси. В результаті створюється ефект штучного «суспільного резонансу» – потрібна тема набуває непропорційно великого розголосу, що впливає на думку реальних людей.
Кібершахрайство та спам-атаки. Іноді ботоферми стають інструментом суто злочинної діяльності в інтернеті. Велика мережа бот-акаунтів може застосовуватися для фішингових розсилок, поширення шкідливих посилань або рекламного спаму на електронну пошту і в месенджерах. Також бот-мережі задіюють у фінансових махінаціях: від фальшивих відгуків на торговельних майданчиках до штучного нагнітання паніки на фондових ринках чи з криптовалютами шляхом масового поширення неправдивої інформації. Окремо варто згадати ботнети – мережі вірусно інфікованих комп’ютерів, що керуються зловмисниками. Хоча класичний ботнет відрізняється від соцмережевої ботоферми, його теж можна розглядати як «ферму ботів», що використовується для DDoS-атак, накрутки кліків або інших кіберзлочинів. У всіх цих випадках мета одна – масштабування протиправних дій за рахунок кількості автоматизованих облікових записів.
3. Незаконність діяльності ботоферм та норми українського законодавства
Діяльність ботоферм часто суперечить закону, особливо коли йдеться про втручання в суспільно-політичні процеси, поширення дезінформації чи шахрайство. В Україні пряма відповідальність за використання бот-мереж наразі лише формується в правовому полі, але низка нормативних актів вже застосовується до організаторів таких схем. Наведемо ключові законодавчі норми, які можуть бути порушені ботофермами:
Кримінальний кодекс України. Практика правоохоронців показує, що створення і функціонування ботоферми підпадає під дію статті 361 ККУ – «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних мереж». Служба безпеки України офіційно роз’яснювала, що на сьогодні дії зі створення ботоферми кваліфікуються саме за ст. 361 ККУ, яка передбачає покарання від штрафу до 2–6 років ув’язнення. Фактично правоохоронці розцінюють масштабне нелегальне керування мережами акаунтів як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (наприклад, у роботу соцмереж чи телекомунікаційних мереж). Якщо ж при цьому використовуються шкідливі програми або відбувається злам чужих пристроїв, можуть додатково інкримінуватися суміжні злочини (ст. 361-1 ККУ – створення та поширення шкідливих програмних засобів, ст. 362 – несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом тощо). Зміст поширюваної ботами інформації теж має значення: так, якщо ботоферма використовується для закликів до сепаратизму або посягання на цілісність держави, можливе обвинувачення за ст. 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України). У 2023 році СБУ повідомляла про підозру організаторам ботмереж, що розповсюджували проросійські фейки, саме за ч.2 ст.110 КК (поширення матеріалів, що закликають до порушення територіальної цілісності). Крім того, під час воєнного стану дії в інформаційній сфері, які кваліфікуються як допомога державі-агресору, можуть трактуватися і за статтями про колабораційну діяльність чи державну зраду (ст.111¹, ст.111 ККУ). Наприклад, у СБУ наголошували, що багато ботоферм, що працюють на російські спецслужби, фактично слід розглядати як пособництво державі-агресору – особливо коли вони цілеспрямовано підривають обороноздатність та інформаційну безпеку країни.
Закон України «Про інформацію». Цей базовий закон визначає загальні рамки обігу інформації і прямо забороняє зловживати правом на інформацію у спосіб, небезпечний для суспільства. Згідно зі ст.28 закону, інформація не може бути використана для закликів до насильницького повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів чи посягання на права і свободи людини. Очевидно, якщо через ботів здійснюються такі заклики чи пропаганда – це є прямим порушенням закону «Про інформацію». Хоча сам по собі цей закон носить декларативно-принциповий характер, його норми слугують підставою для притягнення до відповідальності за іншими законами. Наприклад, розпалювання національної чи релігійної ворожнечі ботами підпадає під згадану статтю 28 Закону «Про інформацію» і паралельно є складом злочину за ст.161 ККУ (умисні дії, спрямовані на розпалювання ворожнечі за національною чи релігійною ознакою).
Виборче законодавство. Застосування ботів у передвиборній агітації та політичних кампаніях може порушувати норми виборчого права України. Виборчий кодекс України та спеціальні закони про вибори містять пряму заборону поширювати завідомо неправдиві відомості про кандидатів чи партії. Зокрема, ст.64 Закону «Про вибори Президента України» (чинна на час останніх виборів, зараз інтегрована до Виборчого кодексу) встановлює, що «забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата на пост Президента України». Якщо ботоферма використовується для масового тиражування фейків про того чи іншого кандидата, це розцінюється як порушення виборчого законодавства. Окрім того, Кримінальний кодекс містить ст.157 (перешкоджання здійсненню виборчого права), яка карає за обман або інші протиправні дії, що заважають громадянам вільно реалізувати своє виборче право. Організоване введення виборців в оману через бот-мережі (наприклад, масове поширення неправдивої інформації про дату виборів, про кандидата чи заклики бойкотувати вибори шляхом дезінформації) теоретично може бути кваліфіковане як таке перешкоджання. У цілому держава все пильніше ставиться до ботів у політиці: не випадково з’являються законодавчі ініціативи прямо встановити відповідальність за використання ботоферм під час виборів і агітації.
Інші нормативні акти. Діяльність ботів може порушувати також закони про захист персональних даних (якщо при реєстрації використовуються чужі чи вигадані персональні дані), закони про рекламу (при масовому розсиланні комерційних пропозицій без згоди адресатів) та норми щодо кібербезпеки. Наприклад, масова реєстрація акаунтів часто відбувається через несанкціоноване використання SIM-карт і телефонних номерів третіх осіб, що може трактуватися як порушення правил надання телекомунікаційних послуг. У згаданому випадку на Прикарпатті, де діяла проросійська ботоферма, зловмисник орендував тисячі українських SIM-карт через підпільний сервіс і порушив маршрутизацію трафіку оператора, завдавши матеріальної шкоди мобільній компанії на ~300 тис. грн. Такі дії можуть кваліфікуватися як шахрайство або пошкодження телекомунікаційних мереж. Таким чином, хоча окремого спеціалізованого закону про ботоферми в Україні поки немає, організатори бот-мереж несуть відповідальність за цілу низку статей – від кіберзлочинів і виборчих правопорушень до посягань проти основ національної безпеки, залежно від конкретних обставин діяльності ботоферми.
4. Технічна інфраструктура створення потужної ботоферми
Для запуску і підтримки масштабної ботоферми потрібне відповідне технічне обладнання, програмне забезпечення та методи маскування діяльності. Зазвичай процес створення бот-мережі починається з планування інфраструктури, яка дозволить керувати тисячами акаунтів паралельно і непомітно для адміністрацій платформ. Ключові компоненти такої інфраструктури включають:
Зразок обладнання, вилученого СБУ з ботоферми: на передньому плані – «SIM-банк», пристрій для одночасного використання десятків SIM-карт мобільного зв’язку різних операторів; праворуч – комп’ютер та периферія для автоматизації процесів (Фото: СБУ).
SIM-брокери та телеком-обладнання. Більшість соцмереж вимагає прив’язки акаунту до унікального номеру телефону. Тому організатори ботоферм зазвичай запасаються величезною кількістю SIM-карт і пристроями для їх одночасного використання. Так звані SIM-банки – це спеціальні хаби, розраховані на десятки або сотні SIM-карт, що дозволяють підключити всі ці картки до комп’ютера. Через них програма може автоматично отримувати SMS-підтвердження, реєструючи нові облікові записи. Наприклад, СБУ вилучала у підпільних «фермерів» обладнання кол-центрового типу вартістю понад 100 тис. грн, яке було переобладнано на «фабрику коментарів» – сотні SIM-карт одночасно використовувались для створення ботів. Додатково застосовуються GSM-шлюзи та модеми, що забезпечують вихід ботів у мережу через стільниковий зв’язок. У поєднанні з SIM-банком це дає змогу одній серверній установці оперувати величезною кількістю мобільних підключень, кожне з яких прив’язане до окремого номера. Таким чином досягається правдоподібність реєстрації фейкових профілів – ніби кожен створюється реальною людиною зі свого телефону.
Програмне забезпечення для автоматизації. Серце ботоферми – це спеціалізоване ПЗ для керування ботами. Таке програмне забезпечення пишеться під конкретні платформи або завдання: воно автоматизує дії облікових записів (реєстрацію, заповнення профілю, додавання друзів, публікацію постів, коментування, вподобання тощо). За словами одного викритого розробника, його програма дозволяла через браузер емулювати поведінку користувача: автоматично надсилати заявки в друзі, брати з підготовленого текстового файлу рядки тексту та публікувати їх від імені бота і взагалі «натискати кнопки» за людину. Такі застосунки забезпечують масове керування: одна людина або невелика команда операторів може через програму адмініструвати сотні й тисячі бот-профілів. Програмне забезпечення також синхронізує дії, щоб пости виходили з потрібною частотою, у потрібних групах або в потрібний час. Часто передбачається можливість гнучкого налаштування сценаріїв: замовник кампанії задає список меседжів, час активності ботів, перелік цільових спільнот, а програма виконує план автоматично. На чорному ринку існують як універсальні бот-менеджери, так і кастомні скрипти «під ключ». У випадку з викритою СБУ мережею у Харкові, розробник бот-софту ліцензував свій продукт понад 300 різним клієнтам, заробивши близько 100 тис. доларів – це свідчить про наявність попиту на такі програми і цілий тіньовий сектор їх розповсюдження.
Проксі-сервери та анонімізація доступу. Щоб тисячі ботів не були одразу заблоковані, необхідно приховати технічні сліди масовості. Адміністрації соцмереж відстежують підозрілу активність – наприклад, множинні акаунти, що діють з однієї IP-адреси або одного пристрою. Тому ботоферми застосовують мережу проксі/VPN для розподілу трафіку: кожен бот підключається до інтернету ніби з різних місць світу. Окрім IP-адрес, маскують і ідентифікатори пристроїв. Використовуючи спеціалізовані програми, можна підміняти або генерувати різні цифрові відбитки (тип браузера, версію ОС, розширення, роздільну здатність екрану тощо), аби профілі виглядали так, наче створені з різних комп’ютерів чи смартфонів. Як свідчить аналіз кіберполіції, українські ботоферми оснащують SIM-банки функцією зміни IMEI (ідентифікатора мобільного обладнання) при «гарячій» заміні карток, щоб мобільний оператор і соцмережа не могли відстежити, що тисячі номерів використовуються одним пристроєм. Комбінація проксі-серверів і зміни IMEI дозволяє продовжити «життя» ботів, уникнувши автоматичного блокування за однотипність технічних параметрів.
Акаунти на різних платформах. Потужна ботоферма зазвичай не обмежується однією соцмережею – вона створює фейкові профілі на кількох майданчиках залежно від поставлених завдань. Це можуть бути Facebook, Twitter (X), Instagram, YouTube, Telegram, TikTok, а також форуми, сервіси оголошень, навіть електронні гаманці. Приміром, викритий на Івано-Франківщині організатор співпрацював з російською платформою оренди телефонних номерів, за допомогою якої масово реєстрував фейкові акаунти в соцмережах, месенджерах, відеохостингах та платіжних системах. Нерідко ботмережа виконує комплексну операцію: скажімо, спершу поширює дезінформацію у Telegram-каналах, потім розганяє її через дописи у Facebook та коментарі на новинних сайтах, а на завершення реєструє фейкові гаманці для збору «донатів» на підставні цілі. Для реалізації такого сценарію потрібні різнопланові акаунти і відповідні технічні засоби (різні номера телефонів, окремі проксі тощо для кожного сервісу).
Емуляція поведінки реальних користувачів. Сучасні ботоферми приділяють увагу тому, щоб боти виглядали переконливо. Тому процес «відгодовування» бот-профілю може займати певний час: новостворений акаунт спочатку наповнюють контентом (фото, кілька записів про буденні речі), вступають до кількох груп, додають друзів з числа інших ботів. Боти часто мають навіть вигадані особистості: українські ім’я і прізвище, фотографії людей (інколи створені нейромережею або вкрадені у справжніх користувачів), кілька вподобаних сторінок тощо. Усі ці методи спрямовані на те, щоб платформа не розпізнала аккаунт як штучний. Додатково ботоферма координує інтенсивність і характер активності: щоб не викликати підозр, боти діють у різний час, генерують варіативні тексти (наприклад, є база з десятків шаблонних коментарів, які вони перемішують), імітують «людські» паузи між діями. Нерідко частина ботів мережі використовується пасивно – для фонового фолу (following) та лайків, аби підтримати кілька основних «говорящих» ботів, що залишають розгорнуті коментарі. Така багаторівнева автоматизація вимагає ретельної технічної підготовки. Як зазначила СБУ, керувати мільйонами акаунтів здатні тільки програма та команда операторів, які чітко узгоджують процес, щоб бот-сторінки не блокували алгоритми соцмереж. У серпні 2022 року саме завдяки прорахункам в координації була викрита одна з найбільших українських ботоферм: СБУ вдалося відстежити однотипну активність і в ході обшуків вилучити техніку та понад 5 тисяч SIM-карт з цієї «ферми»
5. Ризики та заборонені дії при створенні чи використанні ботоферм
Використання ботоферм пов’язане з серйозними ризиками – як юридичними, так і етичними. Є цілий ряд дій, яких категорично не варто робити, якщо хтось задумується про організацію або залучення бот-мереж. Ці дії майже гарантовано призведуть до негативних наслідків (аж до кримінальної відповідальності або повного блокування) і порушують базові норми закону та моралі:
Поширення протиправного контенту. Найперше, чого не можна робити, – це використовувати ботів для незаконної агітації чи дезінформації, що підпадає під прямі заборони законодавства. Категорично недопустимі будь-які заклики, які розпалюють ненависть, закликають до насильства, тероризму, повалення влади чи порушення цілісності країни, а також пропаганда війни. Так само заборонено поширювати завідомо неправдиві відомості про посадових осіб, кандидатів на виборах тощо. Якщо ботоферма буде викрита у таких діях, її організатори майже напевно отримають кримінальне переслідування. На практиці саме зміст діяльності часто “губить” ботоферму: наприклад, масове тиражування проросійських фейків привертає увагу спецслужб, як було у випадку з мережами, що сіяли паніку під час війни – їх викрили, а причетних осіб заарештували за статтями про посягання на безпеку держави. Висновок: боти не дають індульгенції на заборонений контент – те, що протиправно говорити вголос, так само протиправно поширювати через анонімні акаунти.
Несанкціоноване втручання в чужі системи. Не варто вдаватись і до методів, що порушують технічний периметр безпеки мереж і сервісів. Сюди відноситься злам чужих сторінок для перетворення їх на ботів, використання вкрадених баз даних для масової реєстрації, експлуатація вразливостей сайтів тощо. Такі дії фактично є хакерськими атаками і підпадають під ст.361 ККУ (несанкціоноване втручання в роботу систем). Будь-який компонент ботоферми, здобутий злочинним шляхом (злам чи крадіжка даних), робить всю схему кримінально караною. Зрештою, навіть без зламів сама по собі ботоферма вже нині кваліфікується як кіберзлочин: як зазначалося, створення бот-мережі тягне до 6 років ув’язнення за українським Кримінальним кодексом. Тому залучення до таких схем ІТ-фахівців (написання шкідливого ПЗ, налаштування проксі для обману мереж) – це співучасть у злочині. Ризик значно перевищує вигоду.
Грубі порушення правил платформ (spam, флуд). З практичної точки зору, небезпечним для самої ж ботоферми є будь-яке надто очевидне, агресивне використання ботів, що одразу впадає в око модераторам соцмереж. Наприклад, не можна одним кліком запустити 1000 однотипних коментарів – алгоритми Facebook чи Twitter швидко це виявлять і заблокують всю вашу «ферму» разом із пов’язаними акаунтами. Такі дії (масовий спам, флуд повідомленнями, постинг без перерв) не лише порушують Політику спільноти більшості платформ, але й контрпродуктивні: ботоферму просто «спалять». Тому оператори ботів намагаються діяти обережніше – але будь-яка помилка (занадто часті пости, повторювані тексти, аномальна активність з одної IP) приведе до санкцій з боку платформи. Для прикладу, Instagram регулярно проводить «чистки» фейкових акаунтів, видаляючи їх автоматично за певними ознаками активності. Сучасні алгоритми також навчилися знаходити мережеві патерни – однакові коментарі під різними дописами, синхронний приріст підписників тощо – і це загрожує миттєвим баном усіх залучених ботів. Отже, не можна «гратися» з великими ІТ-платформами, нехтуючи їх правилами: вони активно вдосконалюють засоби викриття ботів, і рано чи пізно ваша інвестиція в ботоферму буде обнулена разом із видаленими акаунтами.
Теми, що несуть особливий ризик. Ботоферма теоретично може використовуватися і для відносно «нешкідливих» цілей (скажімо, накрутити перегляди музичного кліпу). Але категорично не слід залучати її до тематик, які знаходяться під пильною увагою держави і суспільства – про них детальніше йтиметься у наступному розділі. Якщо ботоферма почне масово втручатися, наприклад, у виборчий процес або інформаційне поле під час війни, це майже напевно приверне увагу правоохоронців. Наразі СБУ та кіберполіція активно відслідковують бот-активність: лише за 2022 рік СБУ нейтралізувала 35 ворожих ботоферм в Україні. Тому не варто сподіватися, що залишитесь анонімними: силові структури вже накопичили значний досвід і технічні засоби для викриття таких мереж. Коли ботоферму ліквідують, репутаційні й юридичні наслідки настануть як для технічних виконавців, так і для замовників. Відомі випадки, коли слідство виходило на політичних діячів, які користувалися послугами ботів – і це оберталося великим скандалом. З огляду на це, ризикові теми краще взагалі не чіпати, а якщо вже йдеться про легальну рекламу чи PR, то діяти прозоро, без «сірих» технологій.
Етичні та стратегічні наслідки. Варто усвідомлювати, що створення ботоферми – це не просто технічне порушення правил, а свідомий обман аудиторії. Подібні дії засуджуються професійною спільнотою і можуть мати зворотний ефект. Якщо громада викриє, що певний політик або бренд накручував собі підтримку ботами, це зруйнує довіру і завдасть непоправного удару по іміджу. До того ж, бот-кампанії спотворюють інформаційне середовище, що є етично неприйнятним. Не випадково психологи порівнюють інформаційні атаки ботів з «підривом нації», який розхитує суспільний фундамент і може спричиняти масову тривожність, депресії та інші негативні соціальні явища. Таким чином, не слід романтизувати технології ботоферм: у довгостроковій перспективі вони руйнують комунікації і довіру в суспільстві. Натомість все частіше лунають заклики притягати ініціаторів бот-операцій до відповідальності не тільки юридичної, а й публічної – через осуд і бойкот з боку громадян.
6. Теми і сфери, яких слід особливо уникати при використанні ботів
Деякі сфери є настільки чутливими та стратегічно важливими, що використання ботоферм у цих темах розглядається як найбільш ризиковане і неприпустиме. Якщо попередній розділ окреслював загальні заборонені дії, то тут йдеться про зміст та напрямки, які категорично не рекомендується чіпати ботам. До таких сфер належать:
Охорона здоров’я і життя людей. Інформація медичного характеру має поширюватися особливо відповідально. Недопустимо застосовувати ботоферми для тем, що стосуються здоров’я, епідемій, лікування тощо. По-перше, поширення фейків у цій царині здатне завдати прямої шкоди життю і здоров’ю громадян (наприклад, антивакцинаторські міфи можуть призвести до відмови від щеплень і спалаху хвороб). По-друге, держава жорстко реагує на такі випадки, трактуючи їх як диверсію проти населення. Показовим є приклад 2021 року: в місті Дніпро СБУ викрила потужну ботоферму (понад 5 тисяч бот-акаунтів), яка за вказівкою кураторів з РФ масово поширювала фейки для зриву кампанії з вакцинації проти COVID-19. Координаторку мережі було затримано, а її дії розцінено як підрив громадського порядку і дискредитація влади в сфері охорони здоров’я. Таким чином, теми пандемій, вакцинації, лікарських засобів – табу для будь-яких маніпуляцій. Поширення небезпечних порад або панічних чуток (наприклад, фальшиві повідомлення про отруйні вакцини чи неіснуючі епідемії) може кваліфікуватися за ст.325 ККУ (порушення правил боротьби з епідеміями) або навіть як злочин проти людяності, якщо доведуть умисел на масове шкодження людям.
Релігія та міжетнічні питання. Ботоферми категорично не можна задіювати для розпалювання релігійної ворожнечі, образ почуттів віруючих чи провокацій на етнічному ґрунті. Українське законодавство (ст.161 ККУ) прямо передбачає відповідальність за будь-які умисні дії, що розпалюють національну чи релігійну ненависть. Якщо боти поширюватимуть образливі меми про ту чи іншу конфесію, чи сіяти ворожнечу між різними етнічними групами – це не лише злочин, а й морально неприйнятна дія, яка може призвести до насильства офлайн. Особливо деструктивним може бути втручання ботів у релігійні конфлікти: наприклад, поширення фейків про якусь церковну громаду в розпал і так напружених відносин (як було між окремими прихильниками УПЦ МП та ПЦУ) може спровокувати масові заворушення. Уся ця проблематика – «червона лінія», яку технології маніпуляції не повинні переходити. Крім правових санкцій, слід зважати і на етичний бік: використання брехні у питаннях віри є цинічним кроком, що здатен зруйнувати суспільну злагоду. Тому жодних ботоферм у темах релігії, міжнаціональних відносин, мовного питання та подібних чутливих дискусіях не може бути виправдано.
Вибори та демократія. Виборчий процес – це сфера, де будь-які маніпуляції інформацією особливо небезпечні, адже ставлять під сумнів легітимність влади. Використання ботів для впливу на вибори – надзвичайно ризикований крок. По-перше, він незаконний (див. вище про виборче законодавство): від поширення наклепів на кандидата до координації фейкових агітмереж – усе це може стати підставою для зняття кандидата з перегонів або відкриття кримінального провадження. По-друге, суспільство все більше нетерпимо ставиться до таких технологій. Наприклад, в Україні викриття ботів, які працювали на ту чи іншу політичну силу, призводило до публічного скандалу, що нивелював саму спробу маніпуляції. Будь-яка партія чи кандидат, спіймані на використанні «ботоферм», ризикують втратити рейтинг більше, ніж здобули. Особливо не можна чіпати теми, пов’язані з виборчими правами громадян: це, зокрема, заклики не йти на вибори, дезінформація про процедуру голосування, провокації щодо фальсифікацій. Такі дії можуть бути розцінені як перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.157 ККУ) та каратися реальним строком ув’язнення. В умовах розвиненої громадянської спостережливості та активності ЗМІ, бот-кампанії під час виборів майже напевно будуть викриті, тому ризик перевищує потенційну вигоду. Вільні вибори – основа демократії, і спроба їх спотворити ботами вважається одним з найтяжчих порушень як закону, так і політичної етики.
Національна безпека та війна. Сфера оборони та національної безпеки є, без перебільшення, недоторканною для втручання дезінформаційних технологій. У період, коли країна фактично перебуває у стані війни, розповсюдження фейків або панічних настроїв прирівнюється до співпраці з ворогом. Абсолютно неприпустимо використовувати ботоферми для поширення будь-яких відомостей про переміщення військ, результати бойових дій, інформацію, що може деморалізувати армію чи населення. Законом України запроваджена сувора відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про перебіг війни – зокрема, ст.114² ККУ забороняє публікувати дані про дислокацію або операції ЗСУ (за це передбачено до 8 років ув’язнення). Боти, які «зливають» такі дані, фактично стають інструментом розвідки ворога. Так само злочином є поширення паніки: наприклад, фальшиві повідомлення про мінування об’єктів, масові вкиди про нібито здачу позицій чи зраду у верхах – за такі дії передбачена і кримінальна кара (ст.259 ККУ – свідомо неправдиве повідомлення про загрозу, ст.111¹ ККУ – колабораціонізм у формі інформаційної діяльності в інтересах агресора). Реальні кейси підтверджують: ботоферми, які працювали на дестабілізацію під час війни, були знешкоджені СБУ, а їх організатори отримали підозри саме за колабораційну чи диверсійну діяльність. Національна безпека – табу для маніпуляцій: втручання ботів тут розглядається як “інформаційна диверсія” проти держави. Окрім правових наслідків, слід брати до уваги і моральний аспект – використовуючи ботоферму проти власної країни під час війни, особа фактично стає на бік ворога. Це тягне суспільне осудження і, ймовірно, максимально жорстку реакцію спецслужб.
Підсумовуючи, ботоферми як явище несуть більше загроз, ніж користі. Їхній короткостроковий ефект маніпуляції нівелюється довгостроковими наслідками – правовими санкціями, reputційними втратами та шкодою для суспільної довіри. Українське законодавство вже сьогодні дозволяє притягнути організаторів бот-мереж до відповідальності за цілу низку статей, а в умовах війни контроль за інформаційним простором лише посилився. В офіційно-інформаційному дискурсі ботоферми дедалі частіше називають «зброєю масового соціального ураження» і пропонують прирівнювати їх використання до серйозних правопорушень. З огляду на це, жодні потенційні вигоди від ботів не виправдовують ризиків. Натомість варто зосередитися на легітимних і прозорих методах комунікації – адже у цифрову епоху чесна репутація цінніша за тисячі штучних лайків.
Джерела: Служба безпеки України; Кримінальний кодекс України (ст. 361, 110, 161 та ін.); Закон України «Про інформацію» (ст.28); Виборчий кодекс України (ст.64); аналітичні матеріали Gwara Media