Ботоферми: сутність, цілі, правові аспекти та ризики

Що таке ботоферма

Ботоферма — це організована структура (компанія або група осіб), що масово створює мережу фальшивих облікових записів у соцмережах, месенджерах чи на інших платформах і керує ними для поширення інформації від імені вигаданих персон.

За багатьма такими акаунтами можуть стояти спеціально найняті оператори або автоматизовані програми. Вони одночасно публікують тисячі коментарів, дописів чи реакцій, імітуючи активність реальних користувачів.

Ботоферми діють у різних сферах. У політиці такі структури ще називають «фабриками тролів» — для масового коментування й створення потрібного фону навколо виборів, законопроєктів чи державних рішень. Журналісти виявляли діяльність кремлівських ботоферм під час виборів до Конгресу США, які працювали на підтримку окремих кандидатів, щоб зменшити підтримку України (Gwara Media).

Інший прояв — комерційні ботоферми: вони накручують підписників і вподобання брендів, продуктів чи публічних осіб. Такі боти залишають позитивні відгуки про товар або, навпаки, масово пишуть негативні коментарі про конкурента.

Навіщо створюють ботоферми

• Політичний вплив і пропаганда. Ботоферми — інструмент інформаційних воєн. В Україні кіберфахівці неодноразово фіксували мережі, що діяли в інтересах спецслужб РФ: вони розганяли панічні чутки, сіяли недовіру до влади та дискредитували українських військових. Мета — послабити суспільну стійкість і вплинути на електоральні настрої.
• Рекламне просування та комерція. Штучне збільшення кількості підписників, лайків, переглядів і позитивних відгуків — від Facebook, Instagram і TikTok до YouTube та Twitch. Клікові ферми генерують фіктивні переходи на банери: у PPC-рекламі частка шахрайських бот-кліків інколи сягає до 60%, що завдає збитків рекламодавцям.
• Маніпуляція репутацією. Масові інформаційні вкиди й кампанії очорнення: негативні коментарі про особу, компанію чи продукт або, навпаки, видимість широкої підтримки. За даними дослідників, політики та бізнесмени належать до основних замовників таких «послуг».
• Кібершахрайство та спам. Мережа бот-акаунтів застосовується для фішингових розсилок, поширення шкідливих посилань, фальшивих відгуків на маркетплейсах, штучного нагнітання паніки на фондових і криптовалютних ринках. Окремо варто згадати ботнети — мережі інфікованих компʼютерів для DDoS-атак і накрутки кліків.

Кримінальний кодекс: за що судять

Діяльність ботоферм часто суперечить закону — особливо коли йдеться про втручання в суспільно-політичні процеси, дезінформацію чи шахрайство. Прямої спеціальної відповідальності за бот-мережі в Україні поки немає, але низка норм уже застосовується.

• Стаття 361 ККУ — «Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних мереж». СБУ офіційно розʼяснювала, що саме за цією статтею кваліфікуються дії зі створення ботоферми: покарання від штрафу до 2–6 років увʼязнення.
• Суміжні склади: ст. 361-1 (створення та поширення шкідливих програмних засобів), ст. 362 (несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом) — якщо використовуються шкідливі програми або злам чужих пристроїв.
• Стаття 110 ККУ — посягання на територіальну цілісність. У 2023 році СБУ повідомляла про підозру організаторам ботмереж, що розповсюджували проросійські фейки, саме за ч. 2 ст. 110.
• Статті 111 і 111¹ ККУ — державна зрада і колабораційна діяльність. У СБУ наголошували, що багато ботоферм, які працюють на російські спецслужби, фактично слід розглядати як пособництво державі-агресору.

Виборче законодавство й інші норми

Застосування ботів у передвиборній агітації може порушувати виборче право. Виборчий кодекс і спеціальні закони містять пряму заборону поширювати завідомо неправдиві відомості про кандидатів чи партії — зокрема, ст. 64 Закону «Про вибори Президента України» встановлює, що «забороняється розповсюдження завідомо неправдивих відомостей про кандидата на пост Президента України».

Крім того, ст. 157 ККУ (перешкоджання здійсненню виборчого права) карає за обман або інші протиправні дії, що заважають громадянам вільно реалізувати своє виборче право. Організоване введення виборців в оману через бот-мережі теоретично може бути кваліфіковане саме так.

Діяльність ботів може порушувати й закони про захист персональних даних (якщо при реєстрації використовуються чужі дані), закони про рекламу та норми кібербезпеки. У випадку на Прикарпатті зловмисник орендував тисячі українських SIM-карт через підпільний сервіс і порушив маршрутизацію трафіку оператора, завдавши мобільній компанії шкоди на ~300 тис. грн.

Технічна інфраструктура ботоферми

Для запуску масштабної ботоферми потрібне обладнання, ПЗ і методи маскування, які дозволяють керувати тисячами акаунтів паралельно й непомітно для адміністрацій платформ.

• SIM-банки та телеком-обладнання. Більшість соцмереж вимагає прив’язки акаунту до унікального номера. SIM-банки — хаби на десятки й сотні SIM-карт, що дозволяють програмі автоматично отримувати SMS-підтвердження. СБУ вилучала обладнання кол-центрового типу вартістю понад 100 тис. грн, переобладнане на «фабрику коментарів». Додатково застосовуються GSM-шлюзи та модеми.
• ПЗ для автоматизації. Софт емулює поведінку користувача: реєстрація, заповнення профілю, заявки в друзі, публікація постів із підготовленого текстового файлу, коментарі, лайки. Одна людина через таку програму адмініструє сотні й тисячі профілів. У викритій СБУ мережі в Харкові розробник бот-софту ліцензував продукт понад 300 клієнтам і заробив близько 100 тис. доларів.
• Проксі та анонімізація. Щоб тисячі ботів не заблокували одразу, трафік розподіляють через мережу проксі/VPN, а також підміняють цифрові відбитки — тип браузера, версію ОС, роздільну здатність екрана. За аналізом кіберполіції, SIM-банки оснащують функцією зміни IMEI при «гарячій» заміні карток.
• Акаунти на різних платформах. Facebook, Twitter (X), Instagram, YouTube, Telegram, TikTok, форуми, сервіси оголошень і навіть електронні гаманці. Викритий на Івано-Франківщині організатор співпрацював з російською платформою оренди телефонних номерів, масово реєструючи фейкові акаунти в соцмережах, месенджерах, відеохостингах і платіжних системах.
• Емуляція реальних користувачів. «Відгодовування» профілю: фото, кілька побутових записів, вступ у групи, друзі з числа інших ботів, вигадані імʼя й прізвище, фотографії (інколи згенеровані нейромережею або вкрадені). Боти діють у різний час, перемішують шаблонні тексти, імітують «людські» паузи.

Ризики та заборонені дії

Є низка дій, які майже гарантовано призводять до кримінальної відповідальності або повного блокування мережі.

• Поширення протиправного контенту. Заклики до ненависті, насильства, тероризму, повалення влади, порушення цілісності країни, пропаганда війни, завідомо неправдиві відомості про посадовців і кандидатів. Боти не дають індульгенції: те, що протиправно говорити вголос, так само протиправно поширювати через анонімні акаунти.
• Несанкціоноване втручання в чужі системи. Злам сторінок, використання вкрадених баз даних, експлуатація вразливостей — це хакерські атаки за ст. 361 ККУ. Будь-який компонент ботоферми, здобутий злочинним шляхом, робить усю схему кримінально караною, а залучення ІТ-фахівців — співучастю.
• Грубі порушення правил платформ. Тисяча однотипних коментарів за один клік, флуд, постинг без перерв — алгоритми Facebook чи Twitter швидко це виявляють і блокують усю ферму разом із повʼязаними акаунтами. Instagram регулярно проводить «чистки» фейкових акаунтів, а сучасні алгоритми навчилися знаходити мережеві патерни: однакові коментарі під різними дописами, синхронний приріст підписників.
• Ризикові теми. Лише за 2022 рік СБУ нейтралізувала 35 ворожих ботоферм в Україні. Силові структури накопичили досвід і технічні засоби, тож розраховувати на анонімність не варто — наслідки настають і для виконавців, і для замовників.
• Етичні та стратегічні наслідки. Це свідомий обман аудиторії. Якщо громада викриє, що політик або бренд накручував собі підтримку ботами, це зруйнує довіру і завдасть непоправного удару по іміджу.

Теми-табу: куди ботам не можна

• Охорона здоровʼя. Фейки в медичній царині здатні завдати прямої шкоди життю. Показовий приклад 2021 року: у Дніпрі СБУ викрила ботоферму на понад 5 тисяч акаунтів, яка за вказівкою кураторів з РФ масово поширювала фейки для зриву кампанії з вакцинації проти COVID-19. Такі дії можуть кваліфікуватися за ст. 325 ККУ (порушення правил боротьби з епідеміями).
• Релігія та міжетнічні питання. Ст. 161 ККУ прямо передбачає відповідальність за умисні дії, що розпалюють національну чи релігійну ненависть. Втручання ботів у релігійні конфлікти може спровокувати насильство офлайн — це «червона лінія».
• Вибори та демократія. Від наклепів на кандидата до координації фейкових агітмереж — усе це може стати підставою для зняття кандидата з перегонів або кримінального провадження за ст. 157 ККУ. Партія чи кандидат, спіймані на ботофермі, ризикують втратити рейтинг більше, ніж здобули.
• Національна безпека та війна. Ст. 114² ККУ забороняє публікувати дані про дислокацію або операції ЗСУ — до 8 років увʼязнення. Поширення паніки, фальшиві повідомлення про мінування караються за ст. 259 ККУ, а інформаційна діяльність в інтересах агресора — за ст. 111¹ ККУ. Втручання ботів тут розглядається як інформаційна диверсія проти держави.

Підсумок: чому це не працює в довгу

Ботоферми як явище несуть більше загроз, ніж користі. Короткостроковий ефект маніпуляції нівелюється довгостроковими наслідками — правовими санкціями, репутаційними втратами та шкодою для суспільної довіри.

Українське законодавство вже сьогодні дозволяє притягнути організаторів бот-мереж до відповідальності за цілу низку статей, а в умовах війни контроль за інформаційним простором лише посилився. В офіційному дискурсі ботоферми дедалі частіше називають «зброєю масового соціального ураження».

Джерела: Служба безпеки України; Кримінальний кодекс України (ст. 361, 110, 161 та ін.); Закон України «Про інформацію» (ст. 28); Виборчий кодекс України (ст. 64); аналітичні матеріали Gwara Media.

Часті питання