Як дізнатися ключові слова конкурентів: робочі способи

Як дізнатися ключові слова конкурентів: шість джерел

Жодне джерело не дає повної картини, зате кожне закриває свою частину. Безкоштовні показують, під які теми конкурент зробив сторінки і якими словами люди шукають. Платні додають позиції та оцінку трафіку. А ваша власна Search Console — єдине місце в усьому процесі, де цифри виміряні, а не розраховані.

Рухайтеся від точного й безкоштовного до платного й оцінного. Тоді підписку на сервіс ви купуєте під конкретне питання, а не про всяк випадок.

Точка відліку — ваша Search Console

Починати з чужого сайту — помилка порядку. Спершу треба зʼясувати, хто ваш конкурент у пошуку, а це часто не той, кого ви вважаєте конкурентом у бізнесі. Меблевий салон змагається у видачі не лише із салоном через дорогу, а й з маркетплейсом, оглядом у медіа та відеоінструкцією.

Відкрийте в Search Console звіт про ефективність і вкладку із запитами. За кожним запитом там є кліки, покази, CTR і середня позиція, а вкладка зі сторінками показує ті самі цифри в розрізі адрес. Далі три дії:

• Відсортуйте запити за показами й залиште ті, де середня позиція нижча за першу сторінку. Google уже вважає ваш сайт доречним за цими словами, але хтось стоїть вище.
• Введіть кожен такий запит у пошук у режимі інкогніто й випишіть домени з першої десятки. Видача залежить від місця, пристрою та історії пошуку, тому дивіться її з того регіону, де ваші клієнти.
• Порахуйте повтори. Домени, що трапляються за кількома запитами поспіль, і є ваші пошукові конкуренти. Саме їх розбираємо далі.

Сторінки конкурента: title, H1 і карта сайту

Сторінка сама повідомляє, під який запит її зроблено. Серед джерел, з яких Google складає заголовок результату у видачі, — тег title, головний видимий заголовок і елементи H1. Тож конкурент, який хоче, щоб його знаходили, ставить ключ саме туди.

• Карта сайту. Відкрийте файл robots.txt конкурента: у ньому часто є рядок Sitemap з адресою карти. Карта — це перелік URL, тобто готовий список тем, під які конкурент вирішив робити окремі сторінки.
• Title, H1 і адреса. Для кожної важливої сторінки випишіть ці три поля. Якщо в усіх трьох повторюється одна фраза — це її головний запит.
• Оператор site:. Запит на кшталт site:example.com кухні на замовлення показує, які сторінки сайту можуть зʼявлятися за цими словами. Перелік не вичерпний — про це прямо сказано в документації Google про оператор site:.
• Тег meta keywords. Дехто досі його заповнює. Google цей тег у ранжуванні не враховує, тому це підказка про задум оптимізатора, а не доказ, що сторінку за цими словами видно.

Результат кроку — таблиця «адреса → title → H1 → імовірний запит». Ключові слова — лише один шар чужої стратегії: на що ще дивитися, ми розібрали в матеріалі про SEO-аналітику конкурентів.

Видача, підказки й Планувальник ключових слів

Сторінки показують, що конкурент хотів зібрати. Видача показує, що люди шукають насправді.

• Підказки автозавершення. За довідкою Google, вони відображають реальні запити користувачів і залежать від мови, місця, трендів та вашої історії пошуку. Додавайте до базового запиту «ціна», «як», «для» й записуйте продовження — у режимі інкогніто, щоб власна історія не підмішувалася.
• Повʼязані запити та блок із питаннями. Google показує пошуки, які робили інші люди за тією самою темою. Це готові підтеми для розділів і питання для FAQ.
• Тип сторінок у топі. Статті, категорії магазину чи сторінки послуг — видача сама підказує, який формат потрібен під цей запит.

Планувальник ключових слів у Google Ads уміє стартувати не зі слова, а з адреси. У режимі «Розпочати з веб-сайту» ви вводите сайт, і Google підбирає слова, повʼязані з його вмістом, разом із приблизною кількістю пошуків на місяць — це описано в довідці Google Ads. Три застереження:

• це слова, близькі до тексту сторінки, а не перелік запитів, за якими сайт стоїть у видачі;
• варіанти на основі всього сайту довідка обіцяє для доданого й підтвердженого сайту, тому чужий розбирайте посторінково: головна, ключова категорія, найсильніша стаття;
• слова з дуже низьким обсягом пошуку інструмент не знаходить, а для підбору потрібен акаунт Google Ads із заповненими платіжними даними. У вузькій локальній ніші список може вийти коротким.

Платні сервіси й парсинг: що видно, а що ні

Сервіси на кшталт Ahrefs і Semrush роблять те, що вручну не повторити: регулярно знімають видачу Google за величезним набором запитів і запамʼятовують, хто в ній стоїть. Semrush, за власним описом, збирає сторінки видачі за сотнями мільйонів найпопулярніших запитів і фіксує сайти з першої сотні результатів. Перевернувши таку базу, сервіс відповідає на питання «за чим видно ось цей домен». Аналіз ключових слів конкурентів у них зводиться до двох звітів:

• Звіт за доменом. В Ahrefs це Organic keywords у Site Explorer, а Top pages групує ті самі запити за сторінками. У Semrush — Organic Rankings.
• Розрив із вашим сайтом. Content gap в Ahrefs показує запити, за якими конкуренти видні, а ви ні, і приймає до десяти конкурентів. Keyword Gap у Semrush порівнює профілі до пʼяти конкурентів і ділить запити на групи — зокрема Missing: усі конкуренти в ній є, а вашого сайту немає.

Тепер про межі — словами самих сервісів. Ahrefs попереджає: запитів у звіті майже завжди менше, ніж насправді, бо база не містить усіх можливих пошуків, а трафік — це оцінка, і справжню кількість кліків знає лише Google. Обсяг пошуку в будь-якому SEO-інструменті — теж оцінка. Звідси правило: порівнюйте сайти між собою, а не сприймайте абсолютні цифри як факт. І що вужча ніша та регіон, то ймовірніше, що потрібних запитів у базі немає, — звіряйтеся з власною Search Console.

Парсинг закриває інше завдання: зняти title, H1, структуру й ціни з усіх сторінок конкурента і повторювати це за розкладом. Стек і принципи — у статті «Парсинг конкурентів: Python і Bash». Межа тут жорстка. Збирати дані із сайту конкурента з повагою до його robots.txt — одне. Слати автоматичні запити в сам Google, щоб зняти позиції, — порушення правил Google щодо спаму й умов використання. Позиції беріть із сервісів.

Як перетворити список на план сторінок

Після обходу всіх джерел у вас сотні рядків. Сам список нічого не змінює — змінює рішення, яку сторінку створити, яку переписати, а яку не чіпати.

• Зведіть усе в одну таблицю. Колонки: запит, джерело, адреса конкурента, тип сторінки в топі, ваша адреса, якщо вона є.
• Приберіть шум. Брендові запити конкурентів, товари й послуги, яких у вас немає, чужі регіони.
• Згрупуйте за видачею. Якщо за двома запитами Google показує ті самі сайти — це один кластер і одна сторінка. Як працюють кластеризація й намір, пояснено в матеріалі «Ключові слова і конкуренти».
• Призначте кожному кластеру сторінку. Варіантів три: сторінка є і відповідає наміру — посилюємо; сторінка є, але іншого типу — переробляємо; сторінки немає — створюємо.
• Перевірте на дублі. Один кластер — одна адреса. Дві сторінки під один запит заважають одна одній; як це діагностувати, читайте в статті про канібалізацію ключових слів.
• Розставте черговість. Першими йдуть кластери, за якими ви вже маєте покази у Search Console: Google уже повʼязав сайт із темою, тож шлях до першої сторінки коротший.

Типові помилки

• Розбирати бізнес-конкурентів замість пошукових. У видачі проти вас стоять агрегатори, медіа й маркетплейси — саме їхні сторінки треба вивчати.
• Копіювати список цілком. Чужі брендові запити й теми, під які у вас немає пропозиції, дадуть сторінки без заявок.
• Вірити оцінкам як фактам. Обсяг пошуку і трафік у сервісах розрахункові. Рішення ухвалюйте за порівнянням, а не за абсолютним числом.
• Збирати слова без типу сторінки. Запит, за яким у топі самі статті, не закрити сторінкою послуги — і навпаки.
• Робити сторінку під кожне слово. Результат — десятки схожих адрес, які конкурують між собою.
• Зробити зріз один раз. Конкуренти публікують нові сторінки, а у вашій Search Console зʼявляються нові формулювання. Повертайтеся до таблиці раз на квартал.

Часті питання