Кібербезпека LNZ Group: директива та навчальний курс

Навіщо це вам, а не «для галочки»

Ця сторінка — не формальність для галочки. Переважна більшість успішних атак на компанії
починається не зі зламу серверів, а з дії людини: хтось перейшов за посиланням, відкрив вкладення,
продиктував код із SMS або переказав гроші «за розпорядженням директора». Щорічні звіти
Verizon DBIR із року в рік показують те саме: людський фактор присутній у більшості інцидентів.

Час, який ви витратите на цю сторінку — приблизно 20 хвилин. Час, який економить одне вчасне
повідомлення про інцидент — тижні роботи ІТ-відділу й потенційно мільйони гривень збитків.

• Кому призначено: усім працівникам ЛНЗ Груп, які користуються поштою,
  месенджерами, обліковими записами чи корпоративними пристроями.
• Що треба зробити: прочитати, пройти самоперевірку в кінці, зберегти контакт
  для повідомлення про інцидент.
• Що НЕ треба: вчити напам’ять терміни. Глосарій унизу — довідник, а не іспит.

Де найчастіше ламається безпека

За досвідом інцидентів, майже все зводиться до пʼяти повторюваних сценаріїв. Якщо закрити їх —
закрито більшу частину реального ризику.

• Один пароль на все критично
  Витік в одному сервісі відкриває доступ до решти. Зловмиснику навіть не треба нічого ламати —
  він просто пробує вкрадену пару «пошта + пароль» скрізь.
• MFA вимкнено «бо незручно» критично
  Без другого фактора достатньо самого пароля. Це найдешевший захист із усіх наявних —
  і найчастіше саме його й немає.
• Фішинг через «терміново» високо
  Тиск часом плюс авторитет керівника = помилка за десять секунд, ще до того як увімкнеться критичне мислення.
• Робочі файли «куди зручніше» високо
  Особиста пошта, приватна хмара, флешка. Такий витік неможливо відкотити — файл уже поза контролем компанії.
• Немає сценарію реагування середньо
  Коли інцидент стався, шукати «кому дзвонити» вже пізно. План і контакт мають бути відомі заздалегідь.

Паролі та MFA: мінімальний стандарт

Пароль — це ключ. Ключі не копіюють «про запас» і не залишають під килимком.

• Довжина від 14 символів. Фраза з кількох слів надійніша й запамʼятовується краще,
  ніж короткий набір спецсимволів. «КаваОсіньТрактор2026» сильніша за «P@ss1!». Не використовуйте цю фразу як пароль — вона опублікована.
• Один пароль — один сервіс. Це головне правило; решта — деталі.
• Менеджер паролів, узгоджений з ІТ. Альтернатива на практиці завжди одна —
  файл «паролі.xlsx» на робочому столі.
• MFA обовʼязково на пошті, VPN, адмін-панелях, хмарі, фінансових сервісах і CRM.
  Додаток-аутентифікатор або апаратний ключ; SMS — лише якщо іншого варіанта немає
  (номер можна перехопити або перевипустити).
• Passkey, якщо сервіс підтримує. Вхід за відбитком чи PIN-кодом пристрою
  без пароля взагалі. Passkey стійкий до звичайного фішингу: немає що підгледіти чи продиктувати по телефону.
• Блокування екрана при відході від робочого місця: Win + L.

Фішинг і соціальна інженерія

Соціальна інженерія — це не злам техніки, а злам людини. Атака працює тоді, коли вас змушують
діяти швидше, ніж думати.

Класичні ознаки

• Домен відправника. Підміна однієї літери — класика: lnz-group.com
  замість справжнього домену, rn замість m.
• Несподіване вкладення, навіть «від колеги». Особливо файли з макросами, архіви й «рахунки».
• Посилання. Наведіть курсор і подивіться реальну адресу в статусному рядку — і лише тоді вирішуйте.
• Тиск. «Терміново», «штраф», «блокування сьогодні», «я на нараді, зроби швидко» —
  майже завжди ознака атаки.
• Незвичний канал. Керівник, який раптом пише з нового номера у месенджер, — привід передзвонити.

Нові форми, яких не було кілька років тому

• Голосовий фішинг і діпфейк. Голос керівника сьогодні синтезується за короткий зразок
  із будь-якого публічного відео. Дзвінок «це я, треба терміново оплатити» більше не є підтвердженням особи.
• QR-фішинг. QR-код у листі, на паркоматі чи на наліпці веде на підроблену форму входу.
  Камера телефона не показує адресу заздалегідь — саме тому цей канал і працює.
• Утома від MFA. Зловмисник, маючи ваш пароль, засипає вас запитами на підтвердження,
  доки ви не натиснете «Дозволити», щоб вони припинилися. Ніколи не підтверджуйте вхід, якого не ініціювали: відхиліть запит, зафіксуйте час і повідомте ІТ — це означає, що ваш пароль уже в чужих руках (CISA Phishing Guidance).

Детальніше про механіку таких атак — у наших матеріалах про фішингові листи
та підроблені домени великих компаній.

Що робити, якщо вже клікнув

Без героїзму й без сорому. Швидкість повідомлення важливіша за все інше.

• 1. Відʼєднайте пристрій від мережі — вимкніть Wi-Fi або витягніть кабель.
  Це обмежує поширення, якщо запустилося шкідливе ПЗ.
• 2. Нічого не «лікуйте» самостійно і не вводьте паролі на цьому пристрої.
  Спроби прибрати сліди знищують дані, потрібні для розслідування.
• 3. Одразу повідомте ІТ — контакт у розділі нижче. Навіть якщо не впевнені.
• 4. Змініть паролі з іншого, чистого пристрою, якщо ІТ підтвердить ризик.

Окремо про програми-вимагачі

Якщо файли раптом стали недоступні, змінили розширення або зʼявилося вікно з вимогою викупу:
негайно відʼєднайте пристрій від мережі та повідомте ІТ. Не платіть і не листуйтеся
зі зловмисниками — оплата не гарантує відновлення й фінансує наступні атаки.
Відновлення йде з резервних копій.

Персональні дані та робочі файли

Дані — це актив компанії. Витік — це не «неприємно», а юридично й репутаційно дорого.

• Мінімізація: збираємо лише те, що справді потрібно для конкретної задачі.
• Доступ за принципом need-to-know плюс журнали доступу до критичних даних.
• Шифрування дисків ноутбуків і резервних копій.
• Передача тільки захищеними каналами: корпоративна пошта, HTTPS, VPN.
• Строки зберігання: дані не тримаються «вічно про всяк випадок».

Найчастіший витік — не злам, а зручність

• Не пересилайте робочі документи на особисту пошту й у приватні хмари.
• Флешки — лише узгоджені; невідомий носій не підключається до робочого компʼютера ніколи.
• Класифікуйте документи: Публічний / Внутрішній / Конфіденційний / Обмежений.
• «Чистий стіл і чистий екран»: документи не лежать на видноті, екран блокується.

Синхронізація робочих файлів — увімкніть її сьогодні

У кожного працівника LNZ Group є акаунт Microsoft 365 із двоетапним входом. Це означає, що робочі файли не мусять існувати лише на диску вашого компʼютера — їх можна автоматично копіювати в корпоративну хмару OneDrive і SharePoint.

• Увімкніть синхронізацію робочих папок на робочому компʼютері. Це кілька кліків — якщо не знаєте, як, попросіть ІТ-відділ, це справа кількох хвилин.
• Не тримайте єдиний примірник важливого документа лише на локальному диску, робочому столі або флешці.
• Синхронізовані файли зберігають історію версій. Тому навіть якщо шифрувальник зіпсує документи, ІТ-відділ відкочує їх до стану перед атакою — без втрати даних.
• Те саме рятує в побутових ситуаціях: зламався диск, залили ноутбук, загубили флешку, випадково перезаписали потрібний файл.

Телефон, ноутбук і робота поза офісом

Робота давно вийшла за межі офісу, а разом із нею — і периметр захисту.

• Публічний Wi-Fi в готелі, кафе чи аеропорту — недовірена мережа.
  Для роботи вмикайте корпоративний VPN; без нього не заходьте в робочі системи.
• Оновлення операційної системи й браузера — не відкладайте «на потім».
  Більшість масових атак використовує вразливості, для яких патч вийшов місяці тому.
• Особистий телефон із робочою поштою — це робочий пристрій.
  Обовʼязково PIN або біометрія, шифрування й можливість віддаленого стирання.
• Загублений або вкрадений пристрій — це інцидент. Повідомте того ж дня, не чекаючи «може знайдеться».
• Стороннє ПЗ і розширення браузера ставляться лише за погодженням з ІТ:
  розширення бачить усе, що ви робите на сторінці.

Месенджери та робочі чати

Робочі питання дедалі частіше вирішуються в месенджерах — і саме там найлегше видати себе за іншого.

• Робоче листування — у Teams. Якщо «керівник» або «колега» раптом пише вам у Telegram, Viber чи WhatsApp із робочим питанням — це вже саме по собі привід насторожитись і передзвонити на відомий номер.
• Зовнішніх співрозмовників Teams позначає окремо — «Зовнішній» або «Гість» біля імені. Побачили таку позначку в чаті, де очікували лише своїх, — не надсилайте туди документів, поки не зʼясуєте, хто це.
• Файли передавайте посиланням із Teams або SharePoint, а не копією в особистий чат: доступ лишається керованим, а документ — в одному місці, з історією версій.
• Особу співрозмовника підтверджує не аватарка й не імʼя. Новий контакт,
  що представляється керівником або контрагентом, перевіряється дзвінком на відомий номер.
• Робочі документи й персональні дані не пересилаються в особисті чати.
• Групи й канали: перед відправленням перевіряйте, у який саме чат пишете —
  найбанальніший витік це «надіслав не туди».
• Захищеність месенджерів різна. Ми розбирали це окремо в матеріалі про
  Signal і захист листування.

Політики доступу: що має бути залізно

Цей розділ передусім для керівників підрозділів та ІТ. Доступ — це не «зручно», а «контрольовано».

• Найменші привілеї. Кожен має рівно те, що потрібно для його ролі — не більше.
• Рольова модель. Доступи видаються ролям, а не персонально «бо попросив».
• Привілейовані акаунти окремо. Адміністраторський обліковий запис не використовується
  для щоденної пошти й перегляду сайтів.
• Перегляд доступів раз на квартал: хто що має і чи це досі потрібно.
• Автоматичне відкликання при звільненні або зміні посади — у той самий день.
• Логування входів, змін прав і експорту даних.

Дорожня карта для ІТ-відділу

Цей розділ призначений для ІТ-відділу й відповідальних за безпеку: він описує, що і в якій послідовності впроваджується в інфраструктурі. Для решти працівників він не потрібен, тому відкривається паролем.

Навчальні матеріали

Матеріали відкриваються в новій вкладці.

• Памʼятка (PDF, SEOWORK) —
  коротка версія головних правил на дві сторінки. Зручно роздрукувати й роздати на інструктажі.
• Повний документ директиви —
  розгорнута версія з політиками та обґрунтуванням. SharePoint, потрібен корпоративний вхід LNZ.
• Аудіоверсія — можна прослухати дорогою.
• Навчальне відео — YouTube, відкриється окремо.

Автозапуск аудіо й відео вимкнено навмисно.

Ще почитати з кібербезпеки

Кібербезпека — це не разова лекція, а звичка. Нижче — статті з блогу SEOWORK, які пояснюють
конкретні загрози простою мовою. Читаються за 5–10 хвилин кожна, без технічного жаргону.

Фішинг і шахрайство

• Фішингові листи: як вони працюють і як не купитися — розбір типового листа-приманки.
• Фішингові домени: як шахраї маскуються під великі компанії — підміна літер, підроблені входи.

Мережеві загрози й маніпуляції

• Ботоферми: як фабрикують фейкову активність — і чому це стосується не лише політики.
• Кібервтоплення флоту рф — реальний кейс, як витік даних обертається катастрофою.

Інструменти та захист

• OSINT: як за відкритими даними дізнаються про вас усе — щоб розуміти, що бачить зловмисник.
• GenAI Security: чому ШІ-сервіси теж діряві — важливо, якщо користуєтесь ChatGPT у роботі.
• Signal: чому це найзахищеніший месенджер — про справжнє шифрування листування.

Чекліст працівника

Скопіюйте собі й поверніться до цього списку за тиждень.

Щодня

• Екран блокується, коли відходжу від компʼютера.
• Паролі — у менеджері паролів, не в нотатках і не в Excel.
• Несподівані вкладення не відкриваю.
• Робочі файли не пересилаю на особисту пошту.
• Робочі питання веду в Microsoft Teams, а не в особистих месенджерах.
• Оновлення системи не відкладаю.

Робочі дані та пристрої

• Не завантажую договори, персональні дані, фінансові документи, паролі чи внутрішнє листування
  у ChatGPT та інші не погоджені компанією ШІ-сервіси.
• Не підключаю знайдені, особисті або непогоджені USB-флешки й зовнішні диски.
• Не встановлюю програми, розширення браузера та мобільні застосунки без погодження ІТ.
• QR-код перевіряю так само, як звичайне посилання: дивлюся адресу сайту перед відкриттям
  і не вводжу пароль на підозрілій сторінці.
• Про втрату телефона, ноутбука, перепустки або носія повідомляю негайно — навіть якщо пристрій
  захищений паролем.
• Синхронізація робочих папок з OneDrive або SharePoint у мене увімкнена; важливі документи не існують в одному примірнику лише на моєму компʼютері.

Якщо щось підозріле

• Не клікаю. Перевіряю домен і реальну адресу посилання.
• Незвичний запит підтверджую іншим каналом — дзвінком на відомий номер.
• Запит на підтвердження входу, якого я не ініціював, — відхиляю, фіксую час і повідомляю ІТ.
• Платежі та зміну реквізитів — тільки після перевірки.
• Якщо вже клікнув — відʼєднав мережу й повідомив ІТ.

Після можливої атаки

• Не видаляю підозрілий лист, повідомлення чи файл — вони можуть знадобитися для розслідування.
• Не вимикаю і не перезавантажую пристрій без вказівки ІТ; за потреби лише відʼєдную його від мережі.
• Повідомляю ІТ, що саме сталося, коли, на якому пристрої та які дані я міг ввести.
• Якщо робоча пошта або месенджер могли бути зламані, повідомляю іншим каналом — телефоном
  чи особисто.

Самоперевірка: 10 питань з відповідями

Розгорніть питання, сформулюйте відповідь подумки — і лише тоді дивіться правильну. Відповідь має бути на 2–3 речення й спиратися на матеріал вище.

Іспит онлайн: 10 питань

Офіційна перевірка знань. Вкажіть свої дані, дайте відповідь на всі 10 питань і натисніть «Завершити іспит» — бал рахує сервер, результат автоматично фіксується в журналі навчання й передається відповідальній особі. Розділ «Самоперевірка» вище — це тренування, він іспит не замінює.

Прохідний бал залежить від категорії персоналу: для загального персоналу — 8 з 10; для бухгалтерії, фінансів, керівників і працівників із розширеними доступами — 10 з 10, бо ціна помилки там вища. Кількість спроб не обмежена: не склали — перечитайте курс і спробуйте ще раз, кожна спроба фіксується. Після двох невдалих спроб поспіль передбачене повторне навчання.

Питання для обговорення

Формат — коротке аналітичне есе з висновком. Для керівників підрозділів і кадрового резерву.

• Порівняйте короткострокові та довгострокові заходи зміцнення безпеки. Чому потрібні обидва типи?
• Опишіть роль людського фактора як головної вразливості. Запропонуйте програму протидії
  соціальній інженерії, що поєднує технології, навчання й організаційні правила.
• Складіть дорожню карту приведення обробки персональних даних у відповідність до вимог
  законодавства — з юридичними, організаційними й технічними кроками.
• Уявіть себе керівником ІТ. Сформулюйте стратегію на три роки, розставивши пріоритети
  між EDR, SIEM, сегментацією та тестами на проникнення, і обґрунтуйте порядок.
• Обґрунтуйте тезу «кібербезпека — спільна справа». Що потрібно змінити в культурі компанії,
  щоб про інциденти повідомляли одразу, а не приховували?

Глосарій термінів

Довідник, а не матеріал для заучування. Якщо термін не вдається пояснити простими словами — його варто перечитати.

Як повідомити про інцидент

Якщо є підозра на фішинг, злам або витік — повідомляйте одразу. Швидкість вирішує більше,
ніж точність формулювань.

• Пошта ІТ та безпеки: vsmotritel@lnz.com.ua
• Телефон чергового ІТ та безпеки: +38 (067) 471-35-35 — продублюйте дзвінком, якщо ввели пароль, підтвердили код або переказали кошти.

Форма нижче — найшвидший спосіб. Вона надсилає повідомлення одразу на пошту ІТ,
нікуди переходити не треба.

Що написати — вистачить однієї хвилини

• Дата й приблизний час події.
• Канал: пошта, месенджер, дзвінок, сайт.
• Адреса відправника, тема листа або скріншот.
• Що саме ви зробили: перейшли за посиланням, ввели пароль, завантажили файл, переказали кошти.
• Який пристрій: робочий компʼютер, ноутбук, телефон.

Часті питання