Як перевірити посилання на фішинг: що зробити до кліку і що — якщо вже перейшли

Фішинговий сайт — це копія, яка збирає ваші дані

Фішинг, за визначенням довідки Google, — це спроба отримати вашу особисту інформацію або зламати облікові записи через листи, повідомлення, оголошення чи сайти, схожі на ті, яким ви вже довіряєте. Фішинговий сайт — це сторінка, що видає себе за справжню: за банк, пошту, службу доставки, соцмережу чи робочий портал.

Просять на таких сторінках одне й те саме:

• логін і пароль;
• номер картки, PIN-код, номер банківського рахунку;
• код підтвердження з SMS або застосунку;
• дату народження, ідентифікаційний номер та інші особисті дані.

Сама сторінка може виглядати бездоганно. CISA, американське агентство з кібербезпеки, прямо зазначає: граматичні помилки колись були типовою ознакою фішингу, але в епоху штучного інтелекту листи бувають написані без жодної помилки, тож дивитися треба на інші ознаки. Ось вони:

• терміновість або погрози — «акаунт заблокують», «оплатіть сьогодні», «посилка повернеться відправнику»;
• прохання надати особисті чи платіжні дані;
• адреса відправника або посилання не збігається з назвою компанії, від імені якої вам пишуть;
• несподіване вкладення або пропозиція, надто вигідна, щоб бути правдою.

Як перевірити посилання на фішинг: чотири перевірки до кліку

1. Подивіться справжню адресу. Текст посилання й адреса, куди воно веде, — різні речі. На комп’ютері наведіть курсор на посилання, не клацаючи: браузер або пошта покаже адресу. У Safari на Mac для цього має бути ввімкнена панель стану: «Перегляд» → «Показати панель стану». На телефоні натисніть на посилання й утримуйте — відкриється вікно з повною адресою.

2. Прочитайте домен. Домен — це частина адреси між «https://» і першою одинарною косою рискою. Справжній власник сайту — той, чиє ім’я стоїть у кінці цієї частини, безпосередньо перед рискою; усе, що лівіше, — лише піддомени, і назвати їх можна як завгодно. За адресою example.com/login ви потрапите на сайт example.com. А за адресою example.com.account-check.example/login — на зовсім інший сайт, хоч знайома назва й стоїть на початку.

Друга хитрість — заміна літер. Microsoft наводить приклади micros0ft.com, де літеру «o» замінено нулем, і rnicrosoft.com, де замість «m» стоять «r» та «n». На око різницю помітити важко, тому знайому адресу краще звіряти посимвольно.

3. Перевірте відправника. Адреса відправника має відповідати імені й компанії, від якої нібито прийшов лист. Gmail радить перевірити, чи лист автентифіковано; Outlook показує банер, якщо відправника не вдалося перевірити. Лист «від банку», надісланий із безплатної пошти, — привід зупинитися.

4. Обійдіть посилання. Найнадійніша перевірка — не користуватися посиланням узагалі. Відкрийте нову вкладку й зайдіть на сайт компанії із закладок або набравши адресу вручну: якщо повідомлення справжнє, ви побачите те саме у своєму кабінеті. Пише знайомий — перепитайте його іншим каналом, дзвінком чи в іншому месенджері.

Чим перевірити адресу, не відкриваючи її

Скопіюйте адресу через те саме меню, що з’являється після довгого натискання або правого кліку, і вставте в один із сервісів. Переходити за посиланням для цього не потрібно.

Жоден із цих інструментів не дає гарантії. «Чистий» вердикт означає лише те, що адресу ще ніхто не позначив. Google сам застерігає: навіть якщо попередження не було, з повідомленнями й сторінками з невідомих джерел краще нічого не робити. Тож сервіси доповнюють чотири перевірки, а не замінюють їх.

Окремо про замок і https. Значок захищеного з’єднання каже лише те, що дані між вами й сайтом передаються конфіденційно, — але не каже, чий це сайт. Довідка Chrome радить бути обачними з особистою інформацією навіть на захищених сайтах і перевіряти назву сайту в адресному рядку.

Ще одна підказка від браузера: Chrome показує повідомлення «Можливо, ви мали на увазі…» або «Це правильний сайт?», коли адреса трохи відрізняється від відомого безпечного сайту чи від адреси з вашої історії. Не натискайте «Так, продовжити» за звичкою — спершу перечитайте домен.

Якщо ви вже перейшли за посиланням

Що робити далі, залежить від того, що саме сталося. Не соромтеся й не відкладайте: і Microsoft, і Apple у цій ситуації радять діяти негайно.

Microsoft радить ще одне: поки пам’ять свіжа, запишіть подробиці — що саме ви ввели, на якій сторінці, звідки прийшло посилання. Ці записи знадобляться банку, ІТ-відділу й поліції.

Якщо йдеться про обліковий запис Google, пройдіть перевірку з довідки «Як захистити зламаний обліковий запис Google»: події системи безпеки, список пристроїв, а в Gmail — фільтри й автоматичне пересилання. Усе, чого ви там не налаштовували, довідка радить виправити негайно.

Як діяти компанії, коли на гачок потрапив працівник, ми розбирали в матеріалі «Фішинг і соціальна інженерія: як не віддати ключі від компанії».

Куди повідомити про фішинг

Скарга допомагає захистити наступного адресата: пошта вчиться відсіювати такі листи, а Google і Microsoft поповнюють списки небезпечних сайтів, за якими браузери показують попередження.

• Gmail. Відкрийте лист на комп’ютері, натисніть три крапки поруч із кнопкою відповіді й виберіть «Повідомити про фішинг».
• Outlook. Виберіть підозрілий лист і на стрічці натисніть «Повідомити» → фішинг.
• Сам сайт. Фішингову сторінку можна надіслати Google через форму Safe Browsing. У Microsoft Edge це меню «Настройки та інше» → «Довідка та відгук» → «Повідомити про небезпечний сайт».
• Apple. Підозрілий лист нібито від Apple перешліть на адресу reportphishing@apple.com.
• Кіберполіція. На сайті cyberpolice.gov.ua є форма «Повідомити про кіберінцидент» — для шкідливих посилань і файлів. Якщо ви втратили гроші чи дані, подавайте звернення: на окрему форму для звернень веде той самий сайт.
• Банк. Про фішинг від імені банку повідомте сам банк — через офіційний застосунок або за номером на картці.

Сам лист після скарги видаліть і не відповідайте на нього. CISA радить не натискати в такому листі нічого — навіть посилання «відписатися». Поради Microsoft зібрано в довідці «Захист від фішингу».

Як шахраї маскують адреси під великі компанії, читайте в матеріалі «Фішингові домени», а решту інструкцій — у рубриці «Кібербезпека».

Часті питання