Найцікавіше за тиждень в агросфері
Події та виклики
Полтавщина: Потужна негода знищила понад 1500 га посівів у Кобеляцькій громаді. Зливи та град 12 липня затопили поля зернових і бобових – окремі господарства втратили цілковито 452 га пшениці та 301 га сої. Загалом стихія пошкодила посіви на десятках полів (кукурудзи, соняшнику, ріпаку), аграрії підраховують збитки.
Одещина: Через екстремальну посуху в південних районах деякі агровиробники вимушені передисковувати (повністю переорювати) посіви соняшнику і кукурудзи. Вологи критично бракує – у верхньому шарі ґрунту місцями лише 3 мм, рослини в’януть і засихають. На найбільш постраждалих площах урожай вже втрачено, проводиться дискування замість збирання.
Харківщина: Весняні заморозки у травні, наклавшись на ґрунтову посуху, суттєво вдарили по озимині. У області загинуло близько 8 тисяч гектарів зернових. Урожайність озимої пшениці в середньому на 1,5–2 т/га нижча від очікуваної – аграрії фіксують втрати, хоча дощі дещо пом’якшили наслідки приморозків.
Донеччина: У прифронтових громадах аграрії сумніваються, що зможуть повноцінно зібрати врожай. Через бойові дії часто виникають пожежі на полях, частина посівів вигоріла. “Фактично наразі 10% площ під зерновими згоріло і ще 10% нереально зібрати через загрозу для життя”, – повідомив місцевий агроном. На полях будують оборонні споруди, техніка і склади пошкоджені обстрілами – фермери працюють у вкрай небезпечних умовах.
Дніпропетровщина: В регіоні склалася критична ситуація із вологозабезпеченням: тривала відсутність опадів та спека призвели до грунтової посухи, розвиток пізніх культур практично зупинився. Додатковий удар по урожаю – нашестя сарани. Держпродспоживслужба зафіксувала осередки розповсюдження сарани в окремих районах, і ці шкідники здатні знищувати зелені посіви за лічені години.
Херсонщина: Негода і наслідки підриву Каховської ГЕС завдали агросектору області збитків понад 1 млрд грн. Навесні через заморозки та посуху було втрачено або пошкоджено більше 50 тисяч га посівів. Попередні оцінки збитків перевищують один мільярд гривень. Попри це, аграрії вже намолотили 46 тис. тонн зерна і навіть зібрали перші 500 тонн овочів та кавунів – фермери Херсонщини, ризикуючи життям під обстрілами, продовжують працювати.
Аналіз та прогнози
Жнива-2025: В Україні триває збирання ранніх зернових культур. Станом на 18 липня обмолочено 2,355 млн га і намолочено 7,226 млн тонн зернових та зернобобових нового врожаю. Лідери – Одеська область (2,02 млн т зерна), Миколаївщина (1,17 млн т) та Кіровоградщина (0,96 млн т). За даними Мінагрополітики, аграрії вже зібрали понад 7,2 млн тонн ранніх культур.
Ціни на ріпак та сою: Прийнятий Верховною Радою законопроєкт №13157 передбачає з 1 серпня запровадження 10% мита на експорт сої та ріпаку. Це вже призвело до зниження внутрішніх цін на ці олійні культури приблизно на 10%. Аналітики повідомляють, що закупівельні ціни впали до ~23,9–24,5 тис. грн/т на ріпак і 18,0–18,2 тис. грн/т на сою. Трейдери закладають експортне мито у ціну, тому попри світовий ріст котирувань український фермер отримує менше. Бізнес-спільнота застерігає, що основний негатив від цієї “соєво-ріпакової” правки відчують дрібні фермери, які не можуть експортувати самостійно.
Прогноз рекордної сої: USDA покращив прогноз виробництва соєвих бобів для України. У сезоні 2025/26 Україна може зібрати рекордні 7,6 млн тонн сої, що перевищує попередні прогнози і історичні показники. Такий урожай стане найбільшим за всю історію, на фоні глобального розширення посівів сої та сприятливих умов, прогнозують американські аналітики. Очікується, що рекордні валові збори (як в Україні, так і у світових лідерів – Бразилії та США) триматимуть ціни на сою під певним тиском.
Рентабельність культур: Не дивлячись на зростання ціни, озима пшениця цього року не є найприбутковішою серед ранніх культур. Фінансові розрахунки показують, що рентабельність пшениці зросла до ~17%, тоді як у ячменю – близько 25%. Вищу маржинальність демонструють також олійні: за даними Інституту аграрної економіки, у 2024 р. ріпак міг сягати до 60% рентабельності, соя – до 40%. Аграрії зазначають, що витрати на вирощування пшениці зросли, і за середніх врожаїв вона поступається у прибутковості іншим культурам, попри підвищення закупівельних цін.
Технології та поради
Десикація перед жнивами: Аби забезпечити якісний обмолот, експерти радять обов’язково проводити десикацію посівів перед збиранням врожаю. Правильно застосований десикант підсушує рослини, вирівнює дозрівання, запобігає втратам і полегшує роботу комбайнів. Фахівці рекомендують ефективні препарати на основі диквату або гліфосату. “Для проведення десикації ми радимо препарати бренду DEFENDA – Диквалан, Диквалан Макс, Фосинор, Напалм – які за кілька років показали високу ефективність”, зазначає Сергій Уваров, агроном-консультант. Десикація соняшнику, сої, гороху та ріпаку за 1–2 тижні до жнив дозволяє зекономити на досушуванні зерна і зберегти врожай навіть у дощову осінь.
Якість води для обприскування: Жорстка вода та неправильний pH робочого розчину – “невидимі вороги” ефективності пестицидів. Аграрні консультанти наголошують, що для розкриття повної дії ЗЗР варто використовувати кондиціонери води у баковій суміші. Спеціальні ад’юванти (напр. на основі оксиетилідендифосфонової кислоти) пом’якшують жорстку воду, зв’язуючи катіони Ca²+ і Mg²+, та підкислюють розчин до оптимального рівня. Це запобігає осаду і гідролізу пестицидів, підвищує їхню біодоступність. Досвідчені агрономи зазначають: інколи невдачі обприскування пояснюються саме неякісною водою, і додавання професійного кондиціонера (замість народних методів на кшталт лимонної кислоти) значно підвищує ефективність захисту рослин.
Стрип-тілл та ноу-тілл в посуху: У південних регіонах альтернативні технології обробітку ґрунту демонструють переваги. На Одещині в умовах жорсткої посухи господарства, що працюють за системами no-till (нульового обробітку) та strip-till (обробітку смугами), отримали кращий стан посівів порівняно з традиційною оранкою. Консерваційні технології дозволяють зберегти ґрунтову вологу і знизити витрати пального – це підтверджують польові демонстрації проєкту «Прибуткове поле» в Одес. обл. Аграріям на півдні радять звернути увагу на ці ресурсоощадні методи: навіть за дефіциту дощів правильно налаштований strip-till чи no-till допомагає отримати стабільні сходи та урожай, тоді як пересушений від оранки ґрунт дає зріджені сходи.
Як підвищити ефективність ЗЗР: Експерти в сфері захисту рослин сформулювали 5 ключових кроків для покращення роботи пестицидів. Серед них: 1) Контроль якості води (підготовка води з оптимальною жорсткістю і pH, використання кондиціонерів); 2) Правильне налаштування обприскувача (розмір крапель, висота штанги, тиск, швидкість руху) та дотримання оптимальних погодних умов; 3) Своєчасність обробок – проведення їх у фазах розвитку шкідників/хвороб, коли препарат найефективніший; 4) Дотримання регламентів змішування – не всі препарати сумісні, треба уникати “коктейлів”, що осаджуються; 5) Моніторинг після обприскування – оцінка, чи спрацював препарат, щоб вчасно вжити додаткових заходів при потребі. Виконання цих порад дозволяє наблизити ефективність пестицидів до 90–100% навіть у складних умовах, тоді як ігнорування – знизить результативність до 70% і менше.
Добрива “Трікса” – АТС та нітрат цинку: Виробник добрив Triksa пропонує вітчизняним аграріям два інноваційні продукти для живлення – тіосульфат амонію (АТС) та нітрат цинку. АТС – це рідке азотно-сірчане добриво пролонгованої дії: азот вивільняється поступово, мінімізуючи втрати і забезпечуючи підживлення протягом вегетації, плюс сірка в доступній тіосульфатній формі покращує білковий обмін і стійкість рослин. Нітрат цинку – високорозчинна форма цинку (Zn(NO₃)₂), яка ефективно поєднується в бакових сумішах з рідкими комплексними добривами (КАС, АТС). Сезонний тренд – вносити нітрат цинку разом із КАС+АТС, що дає відчутний агрономічний ефект. Компанія “Трікса” – єдиний український виробник цих продуктів, і аграрії вже відзначили їхню результативність по всій країні. Головне – економічна доцільність: синергія АТС та нітрату цинку зменшує загальні витрати на гектар (можна знизити норми інших добрив, скоротити кількість внесень), а отже підвищує маржинальність агровиробництва. Простіше кажучи, інвестуючи у ці добрива, фермер отримує і вищий урожай, і оптимізацію витрат.
Боротьба з підробками ЗЗР: Національна поліція викрила масштабну схему виготовлення фальсифікованих засобів захисту рослин під марками відомих брендів. Правоохоронці ліквідували 8 підпільних цехів у 12 областях, вилучивши понад 175 тонн контрафактних пестицидів і сировини на суму понад 100 млн грн. Злочинна мережа складалася з 8 угруповань (понад 20 осіб), які замовляли діючу речовину з Китаю, змішували і фасували її в тару з підробними етикетками відомих європейських та американських компаній. Через інтернет вони збули сотні тонн фальсифікату як в Україні, так і закордон. Фахівці застерігають аграріїв: купувати ЗЗР слід лише у перевірених постачальників з сертифікатами якості, адже підробки можуть містити небезпечні отруйні речовини. Для підвищення обізнаності поліція публікує топ-правила, як уникнути неякісних пестицидів і не дати шахраям заробити.
Нові можливості
Перевірка полів на міни: В Україні з’явився цифровий інструмент для фермерів на деокупованих територіях. У мобільному застосунку «моЄ» (розробка компанії Feodal) запрацювала функція автоматичної перевірки земельних ділянок на ймовірне замінування. Сервіс використовує дані інформаційної системи IMSMA про забруднення вибухонебезпечними предметами. Після авторизації додаток звіряє координати всіх земель користувача з базою – і якщо поле в зоні ризику, власник отримує сповіщення та інструкцію. Є можливість одразу зв’язатися з ДСНС або залишити заявку на розмінування. Цей безкоштовний проєкт покликаний врятувати життя аграріям: “Власник землі – кінцевий бенефіціар розмінування, він має першим отримати інформацію, яка може зберегти життя”, коментують в Feodal.
Оновлення критеріїв “критично важливих” підприємств: Уряд змінив правила бронювання працівників агросектору від мобілізації. Постановою №847 від 14 липня 2025 р. Кабмін уточнив критерії визначення критично важливих підприємств для економіки і оборони. Тепер статус критичних зможуть присвоювати не лише центральні органи, а й обласні військові адміністрації – зокрема, підприємствам у галузі сільського господарства на їх території. Місцевій владі доручено протягом місяця переглянути свої критерії під нові вимоги. Для аграріїв це означає, що процес бронювання працівників (звільнення від призову на військову службу) стане більш зрозумілим і оперативним на місцях. Підприємствам, які хочуть отримати або підтвердити статус критично важливого, потрібно подати оновлені пакети документів згідно з новими правилами. Серед змін – підвищені вимоги до рівня зарплати (не менше 2,5 мінімальних у середньому по підприємству і у заброньованих працівників), а строк дії броні для ключових працівників збільшено до 12 місяців.
Фінансування високих технологій: ОТП Банк спільно з агротехнічною компанією Frendt запустили нову програму підтримки фермерів. В її межах агровиробникам пропонують вигідні кредити на придбання інноваційної техніки – зокрема, швейцарського роботизованого обприскувача EcoRobotix ARA з штучним інтелектом. Умови дійсно привабливі: кредит на 5 років, ставка 7% річних у гривні (з можливістю знизити до 5% за створення нових робочих місць), відсутність разової комісії і вимоги страхування застави, плюс кешбек 10% від ЄБРР для позичальника. Програма працює як blend-financing – комбінує державну програму “Доступні кредити 5-7-9%”, приватне партнерство та грантову підтримку, щоб зробити передову техніку фінансово доступною для українських господарств. Користуватися ультрасучасним обладнанням можна вже зараз, а виплачувати – поступово. За словами представників Frendt, такі умови дозволяють навіть середнім фермерам впроваджувати точне землеробство і економити ЗЗР, підвищуючи рентабельність і екологічність виробництва.
І трохи легкого
Кавуни vs зайці: На Одещині фермери б’ють на сполох через… нашестя зайців. У Теплицькій громаді зайці масово нищать посіви кавунів – перегризають пагони з квітками та зав’яззю. Цьогоріч популяція цих “пухнастих шкідників” різко зросла, і вони завдали баштанам більшої шкоди, ніж сама посуха. Аграрії кажуть, що звукові гармати вже не діють, зайці звикли навіть до макетів хижих птахів. “На газові пушки вони не реагують, будемо знову ставити лякала, але це допоможе максимум на тиждень”, – розповів фермер Сергій Бодя. У підтвердження він виклав відео погризених паростків: молоді кавуни просто знищені зайцями. Така ось несподівана проблема: спека хоч і затримує налив плодів, але зайці лишають фермерів взагалі без урожаю кавунів.
Херсонські кавуни: Попри всі труднощі, на звільненій Херсонщині вже почали збирати ранні кавуни. З перших 2 тис. га баштанів зібрано близько 500 тонн смугастих ягід. Цьогоріч посівні площі під кавунами в області склали приблизно 2000 га, що значно менше довоєнних масштабів, але сам факт збору врожаю – символ відродження агросектору регіону. Перші херсонські кавуни вже надходять на ринок, тішачи українців знаменитим смаком. Аграрії Херсонщини, попри заміновані поля і постійні обстріли, доводять, що життя повертається: “Вже зібрано перші 500 тонн кавунів з 2000 га”, звітують в ОВА. Отже, будемо сподіватися, що херсонські кавуни знову стануть синонімом літа на наших столах.
Юридичні новини
“Соєво-ріпакові” правки набули чинності: Верховна Рада ухвалила закон №13157, який вносить зміни щодо експорту олійних культур. З 1 серпня 2025 року запроваджується 10% мито на експорт соєвих бобів та ріпаку (з поетапним зниженням до 5% до 2030 р.)interfax.com.ua. Цей крок покликаний стимулювати переробку всередині країни, але вже викликав бурхливу реакцію ринку. Закон також передбачає створення спеціального фонду підтримки сільгоспвиробників, куди надходитимуть кошти від мита, і звільняє від його сплати тих фермерів, які експортують власну продукцію самостійно або через кооперативи. Водночас трейдери вже заклали мито у закупівельні ціни, тож внутрішні ціни на сою і ріпак просіли (на ≈10%). Аграрні асоціації називають ці правки спірними: дрібні господарства, що продавали урожай трейдерам, втрачають частину виторгу. Уряд обіцяє, що акумульовані від мита кошти підуть на гранти переробникам, але галузь уважно стежить, як це вплине на посівні плани наступного сезону.
Нові вимоги до ТТН і документів: З 3 січня 2025 року запроваджена нова форма товарно-транспортної накладної (ТТН) на вантажні перевезення. Згідно з наказом Мінінфраструктури №1332, у бланк ТТН додано обов’язкові реквізити: габарити транспортного засобу (довжина, ширина, висота) та загальна маса разом з вантажем. Також скасована вимога вказувати в накладній замовника перевезення – тепер достатньо даних вантажовідправника і одержувача. Ці зміни покликані привести документи у відповідність до Закону “Про автомобільний транспорт” та полегшити ваговий контроль на дорогах. Оновлені правила стосуються як паперових, так і електронних накладних. Одночасно уряд оновив переліки документів у державних програмах підтримки аграріїв: тепер для участі в програмах чи отримання компенсацій підприємствам потрібно надавати нову форму ТТН (як доказ перевезення продукції) разом з іншими підтверджуючими документами. Експерти радять бухгалтерам агропідприємств уважно ознайомитися з новими вимогами до заповнення накладних, щоб уникнути проблем з податковим обліком та держкомпенсаціями у 2025 році.